впізна́ти • (vpiznáty) pf (imperfective впізнава́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | впізна́ти, впізна́ть vpiznáty, vpiznátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | впі́знаний vpíznanyj impersonal: впі́знано vpíznano |
adverbial | — | впізна́вши vpiznávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | впізна́ю vpiznáju |
2nd singular ти |
— | впізна́єш vpiznáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | впізна́є vpiznáje |
1st plural ми |
— | впізна́єм, впізна́ємо vpiznájem, vpiznájemo |
2nd plural ви |
— | впізна́єте vpiznájete |
3rd plural вони |
— | впізна́ють vpiznájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | впізна́ймо vpiznájmo |
second-person | впізна́й vpiznáj |
впізна́йте vpiznájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
впізна́в vpiznáv |
впізна́ли vpiznály |
feminine я / ти / вона |
впізна́ла vpiznála | |
neuter воно |
впізна́ло vpiználo |