From вруч(и́ти) (vruč(ýty)) + -а́ти (-áty). Compare Russian вруча́ть (vručátʹ), Belarusian уруча́ць (uručácʹ), Polish wręczać.
вруча́ти • (vručáty) impf (perfective вручи́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вруча́ти, вруча́ть vručáty, vručátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | вруча́ючи vručájučy |
вруча́вши vručávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
вруча́ю vručáju |
бу́ду вруча́ти, бу́ду вруча́ть, вруча́тиму búdu vručáty, búdu vručátʹ, vručátymu |
2nd singular ти |
вруча́єш vručáješ |
бу́деш уруча́ти, бу́деш уруча́ть, вруча́тимеш búdeš uručáty, búdeš uručátʹ, vručátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вруча́є vručáje |
бу́де вруча́ти, бу́де вруча́ть, вруча́тиме búde vručáty, búde vručátʹ, vručátyme |
1st plural ми |
вруча́єм, вруча́ємо vručájem, vručájemo |
бу́демо вруча́ти, бу́демо вруча́ть, вруча́тимемо, вруча́тимем búdemo vručáty, búdemo vručátʹ, vručátymemo, vručátymem |
2nd plural ви |
вруча́єте vručájete |
бу́дете вруча́ти, бу́дете вруча́ть, вруча́тимете búdete vručáty, búdete vručátʹ, vručátymete |
3rd plural вони |
вруча́ють vručájutʹ |
бу́дуть уруча́ти, бу́дуть уруча́ть, вруча́тимуть búdutʹ uručáty, búdutʹ uručátʹ, vručátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вруча́ймо vručájmo |
second-person | вруча́й vručáj |
вруча́йте vručájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вруча́в vručáv |
вруча́ли vručály |
feminine я / ти / вона |
вруча́ла vručála | |
neuter воно |
вруча́ло vručálo |