вчиняти
Hello, you have come here looking for the meaning of the word вчиняти. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word вчиняти, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say вчиняти in singular and plural. Everything you need to know about the word вчиняти you have here. The definition of the word вчиняти will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofвчиняти, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Alternative forms
- учиня́ти (učynjáty)
Etymology
вчини́ти (včynýty) + -я́ти (-játy)
Pronunciation
Verb
вчиня́ти • (včynjáty) impf (perfective вчини́ти) (transitive)
- to do, to make, to perform (carry out an action)
- Synonyms: роби́ти impf (robýty), вико́нувати impf (vykónuvaty), зді́йснювати impf (zdíjsnjuvaty)
- to commit, to perpetrate (carry out a bad action)
Usage notes
- The forms вчиня́ти (včynjáty) (used after vowels) and учиня́ти (učynjáty) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.
Conjugation
Conjugation of вчиня́ти, вчиня́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вчиня́ти, вчиня́ть včynjáty, včynjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вчиня́ючи včynjájučy |
вчиня́вши včynjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вчиня́ю včynjáju |
бу́ду вчиня́ти, бу́ду вчиня́ть, вчиня́тиму búdu včynjáty, búdu včynjátʹ, včynjátymu |
| 2nd singular ти |
вчиня́єш včynjáješ |
бу́деш учиня́ти, бу́деш учиня́ть, вчиня́тимеш búdeš učynjáty, búdeš učynjátʹ, včynjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вчиня́є včynjáje |
бу́де вчиня́ти, бу́де вчиня́ть, вчиня́тиме búde včynjáty, búde včynjátʹ, včynjátyme |
| 1st plural ми |
вчиня́єм, вчиня́ємо včynjájem, včynjájemo |
бу́демо вчиня́ти, бу́демо вчиня́ть, вчиня́тимемо, вчиня́тимем búdemo včynjáty, búdemo včynjátʹ, včynjátymemo, včynjátymem |
| 2nd plural ви |
вчиня́єте včynjájete |
бу́дете вчиня́ти, бу́дете вчиня́ть, вчиня́тимете búdete včynjáty, búdete včynjátʹ, včynjátymete |
| 3rd plural вони |
вчиня́ють včynjájutʹ |
бу́дуть учиня́ти, бу́дуть учиня́ть, вчиня́тимуть búdutʹ učynjáty, búdutʹ učynjátʹ, včynjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вчиня́ймо včynjájmo |
| second-person | вчиня́й včynjáj |
вчиня́йте včynjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вчиня́в včynjáv |
вчиня́ли včynjály |
| feminine я / ти / вона |
вчиня́ла včynjála | |
| neuter воно |
вчиня́ло včynjálo | |
Derived terms
- вчиня́тися impf (včynjátysja)
Related terms
- вчи́нок m (včýnok)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вчиняти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “вчиняти”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)