From від- (vid-) + -ключи́ти (-ključýty). Compare Russian отключи́ть (otključítʹ), Belarusian адключы́ць (adključýcʹ).
відключи́ти • (vidključýty) pf (imperfective відключа́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відключи́ти, відключи́ть vidključýty, vidključýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відклю́чений vidkljúčenyj impersonal: відклю́чено vidkljúčeno |
adverbial | — | відключи́вши vidključývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відключу́ vidključú |
2nd singular ти |
— | відклю́чиш vidkljúčyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відклю́чить vidkljúčytʹ |
1st plural ми |
— | відклю́чим, відклю́чимо vidkljúčym, vidkljúčymo |
2nd plural ви |
— | відклю́чите vidkljúčyte |
3rd plural вони |
— | відклю́чать vidkljúčatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відключі́м, відключі́мо vidključím, vidključímo |
second-person | відключи́ vidključý |
відключі́ть vidključítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відключи́в vidključýv |
відключи́ли vidključýly |
feminine я / ти / вона |
відключи́ла vidključýla | |
neuter воно |
відключи́ло vidključýlo |