від- (vid-) + ляка́ти (ljakáty)
відляка́ти • (vidljakáty) pf (imperfective відля́кувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відляка́ти, відляка́ть vidljakáty, vidljakátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відля́каний vidljákanyj impersonal: відля́кано vidljákano |
adverbial | — | відляка́вши vidljakávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відляка́ю vidljakáju |
2nd singular ти |
— | відляка́єш vidljakáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | відляка́є vidljakáje |
1st plural ми |
— | відляка́єм, відляка́ємо vidljakájem, vidljakájemo |
2nd plural ви |
— | відляка́єте vidljakájete |
3rd plural вони |
— | відляка́ють vidljakájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відляка́ймо vidljakájmo |
second-person | відляка́й vidljakáj |
відляка́йте vidljakájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відляка́в vidljakáv |
відляка́ли vidljakály |
feminine я / ти / вона |
відляка́ла vidljakála | |
neuter воно |
відляка́ло vidljakálo |