From від- (vid-) + міни́ти (minýty). Compare Russian отмени́ть (otmenítʹ), Belarusian адмяні́ць (admjanícʹ), Polish odmienić.
відміни́ти • (vidminýty) pf (imperfective відміня́ти or відмі́нювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відміни́ти, відміни́ть vidminýty, vidminýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відмі́нений vidmínenyj impersonal: відмі́нено vidmíneno |
| adverbial | — | відміни́вши vidminývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відміню́ vidminjú |
| 2nd singular ти |
— | відмі́ниш vidmínyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відмі́нить vidmínytʹ |
| 1st plural ми |
— | відмі́ним, відмі́нимо vidmínym, vidmínymo |
| 2nd plural ви |
— | відмі́ните vidmínyte |
| 3rd plural вони |
— | відмі́нять vidmínjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відміні́м, відміні́мо vidminím, vidminímo |
| second-person | відміни́ vidminý |
відміні́ть vidminítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відміни́в vidminýv |
відміни́ли vidminýly |
| feminine я / ти / вона |
відміни́ла vidminýla | |
| neuter воно |
відміни́ло vidminýlo | |