From від- (vid-) + мі́рити (míryty)
відмі́рити • (vidmíryty) pf (imperfective відмі́рювати or відміря́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відмі́рити, відмі́рить vidmíryty, vidmírytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | відмі́ривши vidmíryvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відмі́рю vidmírju |
2nd singular ти |
— | відмі́риш vidmíryš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відмі́рить vidmírytʹ |
1st plural ми |
— | відмі́рим, відмі́римо vidmírym, vidmírymo |
2nd plural ви |
— | відмі́рите vidmíryte |
3rd plural вони |
— | відмі́рять vidmírjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відмі́рмо vidmírmo |
second-person | відмі́р vidmír |
відмі́рте vidmírte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відмі́рив vidmíryv |
відмі́рили vidmíryly |
feminine я / ти / вона |
відмі́рила vidmíryla | |
neuter воно |
відмі́рило vidmírylo |