From відновити (vidnovyty) + -я́ти (-játy)
відновля́ти • (vidnovljáty) pf (imperfective віднови́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відновля́ти, відновля́ть vidnovljáty, vidnovljátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відно́вляний vidnóvljanyj impersonal: відно́вляно vidnóvljano |
| adverbial | — | відновля́вши vidnovljávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відновля́ю vidnovljáju |
| 2nd singular ти |
— | відновля́єш vidnovljáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відновля́є vidnovljáje |
| 1st plural ми |
— | відновля́єм, відновля́ємо vidnovljájem, vidnovljájemo |
| 2nd plural ви |
— | відновля́єте vidnovljájete |
| 3rd plural вони |
— | відновля́ють vidnovljájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відновля́ймо vidnovljájmo |
| second-person | відновля́й vidnovljáj |
відновля́йте vidnovljájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відновля́в vidnovljáv |
відновля́ли vidnovljály |
| feminine я / ти / вона |
відновля́ла vidnovljála | |
| neuter воно |
відновля́ло vidnovljálo | |