від- (vid-) + окре́мий (okrémyj) + -ити (-yty)
відокре́мити • (vidokrémyty) pf (imperfective відокре́млювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відокре́мити, відокре́мить vidokrémyty, vidokrémytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відокре́млений vidokrémlenyj impersonal: відокре́млено vidokrémleno |
| adverbial | — | відокре́мивши vidokrémyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відокре́млю vidokrémlju |
| 2nd singular ти |
— | відокре́миш vidokrémyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відокре́мить vidokrémytʹ |
| 1st plural ми |
— | відокре́мим, відокре́мимо vidokrémym, vidokrémymo |
| 2nd plural ви |
— | відокре́мите vidokrémyte |
| 3rd plural вони |
— | відокре́млять vidokrémljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відокре́ммо vidokrémmo |
| second-person | відокре́м vidokrém |
відокре́мте vidokrémte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відокре́мив vidokrémyv |
відокре́мили vidokrémyly |
| feminine я / ти / вона |
відокре́мила vidokrémyla | |
| neuter воно |
відокре́мило vidokrémylo | |