From від- (vid-) + чіпля́ти (čipljáty)
відчіпля́ти • (vidčipljáty) impf (perfective відчепи́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відчіпля́ти, відчіпля́ть vidčipljáty, vidčipljátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | відчіпля́ючи vidčipljájučy |
відчіпля́вши vidčipljávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відчіпля́ю vidčipljáju |
бу́ду відчіпля́ти, бу́ду відчіпля́ть, відчіпля́тиму búdu vidčipljáty, búdu vidčipljátʹ, vidčipljátymu |
| 2nd singular ти |
відчіпля́єш vidčipljáješ |
бу́деш відчіпля́ти, бу́деш відчіпля́ть, відчіпля́тимеш búdeš vidčipljáty, búdeš vidčipljátʹ, vidčipljátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відчіпля́є vidčipljáje |
бу́де відчіпля́ти, бу́де відчіпля́ть, відчіпля́тиме búde vidčipljáty, búde vidčipljátʹ, vidčipljátyme |
| 1st plural ми |
відчіпля́єм, відчіпля́ємо vidčipljájem, vidčipljájemo |
бу́демо відчіпля́ти, бу́демо відчіпля́ть, відчіпля́тимемо, відчіпля́тимем búdemo vidčipljáty, búdemo vidčipljátʹ, vidčipljátymemo, vidčipljátymem |
| 2nd plural ви |
відчіпля́єте vidčipljájete |
бу́дете відчіпля́ти, бу́дете відчіпля́ть, відчіпля́тимете búdete vidčipljáty, búdete vidčipljátʹ, vidčipljátymete |
| 3rd plural вони |
відчіпля́ють vidčipljájutʹ |
бу́дуть відчіпля́ти, бу́дуть відчіпля́ть, відчіпля́тимуть búdutʹ vidčipljáty, búdutʹ vidčipljátʹ, vidčipljátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відчіпля́ймо vidčipljájmo |
| second-person | відчіпля́й vidčipljáj |
відчіпля́йте vidčipljájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відчіпля́в vidčipljáv |
відчіпля́ли vidčipljály |
| feminine я / ти / вона |
відчіпля́ла vidčipljála | |
| neuter воно |
відчіпля́ло vidčipljálo | |