From від- (vid-) + шліфува́ти (šlifuváty)
відшліфува́ти • (vidšlifuváty) pf (imperfective відшліфо́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відшліфува́ти, відшліфува́ть vidšlifuváty, vidšlifuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відшліфо́ваний vidšlifóvanyj impersonal: відшліфо́вано vidšlifóvano |
| adverbial | — | відшліфува́вши vidšlifuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відшліфу́ю vidšlifúju |
| 2nd singular ти |
— | відшліфу́єш vidšlifúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відшліфу́є vidšlifúje |
| 1st plural ми |
— | відшліфу́єм, відшліфу́ємо vidšlifújem, vidšlifújemo |
| 2nd plural ви |
— | відшліфу́єте vidšlifújete |
| 3rd plural вони |
— | відшліфу́ють vidšlifújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відшліфу́ймо vidšlifújmo |
| second-person | відшліфу́й vidšlifúj |
відшліфу́йте vidšlifújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відшліфува́в vidšlifuváv |
відшліфува́ли vidšlifuvály |
| feminine я / ти / вона |
відшліфува́ла vidšlifuvála | |
| neuter воно |
відшліфува́ло vidšlifuválo | |