From Proto-Slavic *volьnъ. Equivalent to во́ля (vólja) + -ний (-nyj). Cognate with Russian во́льный (vólʹnyj), Polish wolny.
ві́льний • (vílʹnyj) (adverb ві́льно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | ві́льний vílʹnyj |
ві́льне vílʹne |
ві́льна vílʹna |
ві́льні vílʹni | |
| genitive | ві́льного vílʹnoho |
ві́льної vílʹnoji |
ві́льних vílʹnyx | ||
| dative | ві́льному vílʹnomu |
ві́льній vílʹnij |
ві́льним vílʹnym | ||
| accusative | animate | ві́льного vílʹnoho |
ві́льне vílʹne |
ві́льну vílʹnu |
ві́льних vílʹnyx |
| inanimate | ві́льний vílʹnyj |
ві́льні vílʹni | |||
| instrumental | ві́льним vílʹnym |
ві́льною vílʹnoju |
ві́льними vílʹnymy | ||
| locative | ві́льному, ві́льнім vílʹnomu, vílʹnim |
ві́льній vílʹnij |
ві́льних vílʹnyx | ||
| vocative | ві́льний vílʹnyj |
ві́льне vílʹne |
ві́льна vílʹna |
ві́льні vílʹni | |