From Proto-Slavic *věčьnъ.
ві́чний • (víčnyj) (adverb ві́чно, abstract noun ві́чність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | ві́чний víčnyj |
ві́чне víčne |
ві́чна víčna |
ві́чні víčni | |
genitive | ві́чного víčnoho |
ві́чної víčnoji |
ві́чних víčnyx | ||
dative | ві́чному víčnomu |
ві́чній víčnij |
ві́чним víčnym | ||
accusative | animate | ві́чного víčnoho |
ві́чне víčne |
ві́чну víčnu |
ві́чних víčnyx |
inanimate | ві́чний víčnyj |
ві́чні víčni | |||
instrumental | ві́чним víčnym |
ві́чною víčnoju |
ві́чними víčnymy | ||
locative | ві́чному, ві́чнім víčnomu, víčnim |
ві́чній víčnij |
ві́чних víčnyx |