From ге́ній (hénij) + -а́льний (-álʹnyj), from Latin geniālis. Compare Russian гениа́льный (geniálʹnyj), Belarusian генія́льны (hjenijálʹny), Polish genialny.
геніа́льний • (heniálʹnyj) (adverb геніа́льно, abstract noun геніа́льність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | геніа́льний heniálʹnyj |
геніа́льне heniálʹne |
геніа́льна heniálʹna |
геніа́льні heniálʹni | |
| genitive | геніа́льного heniálʹnoho |
геніа́льної heniálʹnoji |
геніа́льних heniálʹnyx | ||
| dative | геніа́льному heniálʹnomu |
геніа́льній heniálʹnij |
геніа́льним heniálʹnym | ||
| accusative | animate | геніа́льного heniálʹnoho |
геніа́льне heniálʹne |
геніа́льну heniálʹnu |
геніа́льних heniálʹnyx |
| inanimate | геніа́льний heniálʹnyj |
геніа́льні heniálʹni | |||
| instrumental | геніа́льним heniálʹnym |
геніа́льною heniálʹnoju |
геніа́льними heniálʹnymy | ||
| locative | геніа́льному, геніа́льнім heniálʹnomu, heniálʹnim |
геніа́льній heniálʹnij |
геніа́льних heniálʹnyx | ||
| vocative | геніа́льний heniálʹnyj |
геніа́льне heniálʹne |
геніа́льна heniálʹna |
геніа́льні heniálʹni | |