From гумані́ст (humaníst) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian гуманисти́ческий (gumanistíčeskij), Belarusian гуманісты́чны (humanistýčny), Polish humanistyczny.
гуманісти́чний • (humanistýčnyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | гуманісти́чний humanistýčnyj |
гуманісти́чне humanistýčne |
гуманісти́чна humanistýčna |
гуманісти́чні humanistýčni | |
| genitive | гуманісти́чного humanistýčnoho |
гуманісти́чної humanistýčnoji |
гуманісти́чних humanistýčnyx | ||
| dative | гуманісти́чному humanistýčnomu |
гуманісти́чній humanistýčnij |
гуманісти́чним humanistýčnym | ||
| accusative | animate | гуманісти́чного humanistýčnoho |
гуманісти́чне humanistýčne |
гуманісти́чну humanistýčnu |
гуманісти́чних humanistýčnyx |
| inanimate | гуманісти́чний humanistýčnyj |
гуманісти́чні humanistýčni | |||
| instrumental | гуманісти́чним humanistýčnym |
гуманісти́чною humanistýčnoju |
гуманісти́чними humanistýčnymy | ||
| locative | гуманісти́чному, гуманісти́чнім humanistýčnomu, humanistýčnim |
гуманісти́чній humanistýčnij |
гуманісти́чних humanistýčnyx | ||