From да- (da-) + крану́цца (kranúcca).
дакрану́цца • (dakranúcca) pf (imperfective дакрана́цца)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дакрану́цца dakranúcca | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | дакрану́ўшыся dakranúŭšysja |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | дакрану́ся dakranúsja |
| 2nd singular ты |
— | дакране́шся dakranjéšsja |
| 3rd singular ён / яна́ / яно́ |
— | дакране́цца dakranjécca |
| 1st plural мы |
— | дакранёмся dakranjómsja |
| 2nd plural вы |
— | дакраняце́ся dakranjacjésja |
| 3rd plural яны́ |
— | дакрану́цца dakranúcca |
| imperative | singular | plural |
| second-person | дакрані́ся dakranísja |
дакрані́цеся dakranícjesja |
| past tense | singular | plural мы / вы / яны́ |
| masculine я / ты / ён |
дакрану́ўся dakranúŭsja |
дакрану́ліся dakranúlisja |
| feminine я / ты / яна́ |
дакрану́лася dakranúlasja | |
| neuter яно́ |
дакрану́лася dakranúlasja | |