From дво- (dvo-, “two-, bi-”) + ко́лесо (kóleso, “wheel”) + -ний (-nyj). Compare Russian двухколёсный (dvuxkoljósnyj).
двоколі́сний • (dvokolísnyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | двоколі́сний dvokolísnyj |
двоколі́сне dvokolísne |
двоколі́сна dvokolísna |
двоколі́сні dvokolísni | |
| genitive | двоколі́сного dvokolísnoho |
двоколі́сної dvokolísnoji |
двоколі́сних dvokolísnyx | ||
| dative | двоколі́сному dvokolísnomu |
двоколі́сній dvokolísnij |
двоколі́сним dvokolísnym | ||
| accusative | animate | двоколі́сного dvokolísnoho |
двоколі́сне dvokolísne |
двоколі́сну dvokolísnu |
двоколі́сних dvokolísnyx |
| inanimate | двоколі́сний dvokolísnyj |
двоколі́сні dvokolísni | |||
| instrumental | двоколі́сним dvokolísnym |
двоколі́сною dvokolísnoju |
двоколі́сними dvokolísnymy | ||
| locative | двоколі́сному, двоколі́снім dvokolísnomu, dvokolísnim |
двоколі́сній dvokolísnij |
двоколі́сних dvokolísnyx | ||
| vocative | двоколі́сний dvokolísnyj |
двоколі́сне dvokolísne |
двоколі́сна dvokolísna |
двоколі́сні dvokolísni | |