From дво- (dvo-) + мо́ва (móva, “language”) + -ний (-nyj). Compare Belarusian двухмо́ўны (dvuxmóŭny).
двомо́вний • (dvomóvnyj) (abstract noun двомо́вність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | двомо́вний dvomóvnyj |
двомо́вне dvomóvne |
двомо́вна dvomóvna |
двомо́вні dvomóvni | |
| genitive | двомо́вного dvomóvnoho |
двомо́вної dvomóvnoji |
двомо́вних dvomóvnyx | ||
| dative | двомо́вному dvomóvnomu |
двомо́вній dvomóvnij |
двомо́вним dvomóvnym | ||
| accusative | animate | двомо́вного dvomóvnoho |
двомо́вне dvomóvne |
двомо́вну dvomóvnu |
двомо́вних dvomóvnyx |
| inanimate | двомо́вний dvomóvnyj |
двомо́вні dvomóvni | |||
| instrumental | двомо́вним dvomóvnym |
двомо́вною dvomóvnoju |
двомо́вними dvomóvnymy | ||
| locative | двомо́вному, двомо́внім dvomóvnomu, dvomóvnim |
двомо́вній dvomóvnij |
двомо́вних dvomóvnyx | ||