From дво- (dvo-) + сторона́ f (storoná, “side”) + -ній (-nij). Compare Russian двусторо́нний (dvustorónnij), Polish dwustronny.
двосторо́нній • (dvostorónnij)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | двосторо́нній dvostorónnij |
двосторо́ннє dvostorónnje |
двосторо́ння dvostorónnja |
двосторо́нні dvostorónni | |
genitive | двосторо́ннього dvostorónnʹoho |
двосторо́нньої dvostorónnʹoji |
двосторо́нніх dvostorónnix | ||
dative | двосторо́нньому dvostorónnʹomu |
двосторо́нній dvostorónnij |
двосторо́ннім dvostorónnim | ||
accusative | animate | двосторо́ннього dvostorónnʹoho |
двосторо́ннє dvostorónnje |
двосторо́нню dvostorónnju |
двосторо́нніх dvostorónnix |
inanimate | двосторо́нній dvostorónnij |
двосторо́нні dvostorónni | |||
instrumental | двосторо́ннім dvostorónnim |
двосторо́нньою dvostorónnʹoju |
двосторо́нніми dvostorónnimy | ||
locative | двосторо́нньому, двосторо́ннім dvostorónnʹomu, dvostorónnim |
двосторо́нній dvostorónnij |
двосторо́нніх dvostorónnix |