From держ- (derž-) + службо́вець (službóvecʹ).
держслужбо́вець • (deržslužbóvecʹ) m pers (genitive держслужбо́вця, nominative plural держслужбо́вці, genitive plural держслужбо́вців)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | держслужбо́вець deržslužbóvecʹ |
держслужбо́вці deržslužbóvci |
genitive | держслужбо́вця deržslužbóvcja |
держслужбо́вців deržslužbóvciv |
dative | держслужбо́вцеві, держслужбо́вцю deržslužbóvcevi, deržslužbóvcju |
держслужбо́вцям deržslužbóvcjam |
accusative | держслужбо́вця deržslužbóvcja |
держслужбо́вців deržslužbóvciv |
instrumental | держслужбо́вцем deržslužbóvcem |
держслужбо́вцями deržslužbóvcjamy |
locative | держслужбо́вцеві, держслужбо́вцю, держслужбо́вці deržslužbóvcevi, deržslužbóvcju, deržslužbóvci |
держслужбо́вцях deržslužbóvcjax |
vocative | держслужбо́вцю deržslužbóvcju |
держслужбо́вці deržslužbóvci |