From French extatique + -и́чний (-ýčnyj), from Ancient Greek ἐκστατικός (ekstatikós). Compare Russian экстати́чный (ekstatíčnyj), Belarusian экстаты́чны (ekstatýčny), Polish ekstatyczny.
екстати́чний • (ekstatýčnyj) (adverb екстати́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | екстати́чний ekstatýčnyj |
екстати́чне ekstatýčne |
екстати́чна ekstatýčna |
екстати́чні ekstatýčni | |
| genitive | екстати́чного ekstatýčnoho |
екстати́чної ekstatýčnoji |
екстати́чних ekstatýčnyx | ||
| dative | екстати́чному ekstatýčnomu |
екстати́чній ekstatýčnij |
екстати́чним ekstatýčnym | ||
| accusative | animate | екстати́чного ekstatýčnoho |
екстати́чне ekstatýčne |
екстати́чну ekstatýčnu |
екстати́чних ekstatýčnyx |
| inanimate | екстати́чний ekstatýčnyj |
екстати́чні ekstatýčni | |||
| instrumental | екстати́чним ekstatýčnym |
екстати́чною ekstatýčnoju |
екстати́чними ekstatýčnymy | ||
| locative | екстати́чному, екстати́чнім ekstatýčnomu, ekstatýčnim |
екстати́чній ekstatýčnij |
екстати́чних ekstatýčnyx | ||