етногра́фія (etnohráfija) + -і́чний (-íčnyj)
етнографі́чний • (etnohrafíčnyj) (adverb етнографі́чно, abstract noun етнографі́чність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | етнографі́чний etnohrafíčnyj |
етнографі́чне etnohrafíčne |
етнографі́чна etnohrafíčna |
етнографі́чні etnohrafíčni | |
genitive | етнографі́чного etnohrafíčnoho |
етнографі́чної etnohrafíčnoji |
етнографі́чних etnohrafíčnyx | ||
dative | етнографі́чному etnohrafíčnomu |
етнографі́чній etnohrafíčnij |
етнографі́чним etnohrafíčnym | ||
accusative | animate | етнографі́чного etnohrafíčnoho |
етнографі́чне etnohrafíčne |
етнографі́чну etnohrafíčnu |
етнографі́чних etnohrafíčnyx |
inanimate | етнографі́чний etnohrafíčnyj |
етнографі́чні etnohrafíčni | |||
instrumental | етнографі́чним etnohrafíčnym |
етнографі́чною etnohrafíčnoju |
етнографі́чними etnohrafíčnymy | ||
locative | етнографі́чному, етнографі́чнім etnohrafíčnomu, etnohrafíčnim |
етнографі́чній etnohrafíčnij |
етнографі́чних etnohrafíčnyx |