The origin is unclear. Cognate with Belarusian жлукціць (žlukcicʹ), Russian жлуктать (žluktatʹ).
жлукта́ти • (žluktáty) impf (perfective ви́жлуктати)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | жлукта́ти, жлукта́ть žluktáty, žluktátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | жлу́чучи žlúčučy |
жлукта́вши žluktávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
жлучу́ žlučú |
бу́ду жлукта́ти, бу́ду жлукта́ть, жлукта́тиму búdu žluktáty, búdu žluktátʹ, žluktátymu |
| 2nd singular ти |
жлу́чеш žlúčeš |
бу́деш жлукта́ти, бу́деш жлукта́ть, жлукта́тимеш búdeš žluktáty, búdeš žluktátʹ, žluktátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
жлу́че žlúče |
бу́де жлукта́ти, бу́де жлукта́ть, жлукта́тиме búde žluktáty, búde žluktátʹ, žluktátyme |
| 1st plural ми |
жлу́чем, жлу́чемо žlúčem, žlúčemo |
бу́демо жлукта́ти, бу́демо жлукта́ть, жлукта́тимемо, жлукта́тимем búdemo žluktáty, búdemo žluktátʹ, žluktátymemo, žluktátymem |
| 2nd plural ви |
жлу́чете žlúčete |
бу́дете жлукта́ти, бу́дете жлукта́ть, жлукта́тимете búdete žluktáty, búdete žluktátʹ, žluktátymete |
| 3rd plural вони |
жлу́чуть žlúčutʹ |
бу́дуть жлукта́ти, бу́дуть жлукта́ть, жлукта́тимуть búdutʹ žluktáty, búdutʹ žluktátʹ, žluktátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | жлучі́м, жлучі́мо žlučím, žlučímo |
| second-person | жлучи́ žlučý |
жлучі́ть žlučítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
жлукта́в žluktáv |
жлукта́ли žluktály |
| feminine я / ти / вона |
жлукта́ла žluktála | |
| neuter воно |
жлукта́ло žluktálo | |