From за- (za-) + безпе́ч(ний) (bezpéč(nyj)) + -ити (-yty). Compare Russian обеспе́чить (obespéčitʹ), Belarusian забяспе́чыць (zabjaspjéčycʹ), Polish zabezpieczyć.
забезпе́чити • (zabezpéčyty) pf (imperfective забезпе́чувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | забезпе́чити, забезпе́чить zabezpéčyty, zabezpéčytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | забезпе́чений zabezpéčenyj impersonal: забезпе́чено zabezpéčeno |
adverbial | — | забезпе́чивши zabezpéčyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | забезпе́чу zabezpéču |
2nd singular ти |
— | забезпе́чиш zabezpéčyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | забезпе́чить zabezpéčytʹ |
1st plural ми |
— | забезпе́чим, забезпе́чимо zabezpéčym, zabezpéčymo |
2nd plural ви |
— | забезпе́чите zabezpéčyte |
3rd plural вони |
— | забезпе́чать zabezpéčatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | забезпе́чмо zabezpéčmo |
second-person | забезпе́ч zabezpéč |
забезпе́чте zabezpéčte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
забезпе́чив zabezpéčyv |
забезпе́чили zabezpéčyly |
feminine я / ти / вона |
забезпе́чила zabezpéčyla | |
neuter воно |
забезпе́чило zabezpéčylo |