From за- (za-) + блокува́ти (blokuváty). Compare Polish zablokować.
заблокува́ти • (zablokuváty) pf (imperfective заблоко́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заблокува́ти, заблокува́ть zablokuváty, zablokuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заблоко́ваний zablokóvanyj impersonal: заблоко́вано zablokóvano |
| adverbial | — | заблокува́вши zablokuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заблоку́ю zablokúju |
| 2nd singular ти |
— | заблоку́єш zablokúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заблоку́є zablokúje |
| 1st plural ми |
— | заблоку́єм, заблоку́ємо zablokújem, zablokújemo |
| 2nd plural ви |
— | заблоку́єте zablokújete |
| 3rd plural вони |
— | заблоку́ють zablokújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заблоку́ймо zablokújmo |
| second-person | заблоку́й zablokúj |
заблоку́йте zablokújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заблокува́в zablokuváv |
заблокува́ли zablokuvály |
| feminine я / ти / вона |
заблокува́ла zablokuvála | |
| neuter воно |
заблокува́ло zablokuválo | |