From за- (za-) + ворожи́ти (vorožýty). Compare Russian заворожи́ть (zavorožítʹ), Belarusian заваражы́ць (zavaražýcʹ).
заворожи́ти • (zavorožýty) pf (imperfective заворо́жувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заворожи́ти, заворожи́ть zavorožýty, zavorožýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заворо́жений zavoróženyj impersonal: заворо́жено zavoróženo |
| adverbial | — | заворожи́вши zavorožývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заворожу́ zavorožú |
| 2nd singular ти |
— | заворо́жиш zavoróžyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заворо́жить zavoróžytʹ |
| 1st plural ми |
— | заворо́жим, заворо́жимо zavoróžym, zavoróžymo |
| 2nd plural ви |
— | заворо́жите zavoróžyte |
| 3rd plural вони |
— | заворо́жать zavoróžatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заворожі́м, заворожі́мо zavorožím, zavorožímo |
| second-person | заворожи́ zavorožý |
заворожі́ть zavorožítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заворожи́в zavorožýv |
заворожи́ли zavorožýly |
| feminine я / ти / вона |
заворожи́ла zavorožýla | |
| neuter воно |
заворожи́ло zavorožýlo | |