From зазіх(а́ти) (zazix(áty)) + -ну́ти (-núty) or за- (za-) + зіхну́ти (zixnúty, “to yawn”) (obsolete) (whence also позіхну́ти (pozixnúty)).
зазіхну́ти • (zazixnúty) pf (imperfective зазіха́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зазіхну́ти, зазіхну́ть zazixnúty, zazixnútʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | зазіхну́вши zazixnúvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зазіхну́ zazixnú |
2nd singular ти |
— | зазіхне́ш zazixnéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | зазіхне́ zazixné |
1st plural ми |
— | зазіхне́м, зазіхнемо́ zazixném, zazixnemó |
2nd plural ви |
— | зазіхнете́ zazixneté |
3rd plural вони |
— | зазіхну́ть zazixnútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зазіхні́м, зазіхні́мо zazixním, zazixnímo |
second-person | зазіхни́ zazixný |
зазіхні́ть zazixnítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зазіхну́в zazixnúv |
зазіхну́ли zazixnúly |
feminine я / ти / вона |
зазіхну́ла zazixnúla | |
neuter воно |
зазіхну́ло zazixnúlo |