закінчити (zakinčyty) + -ений (-enyj)
закі́нчений • (zakínčenyj) pf
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | закі́нчений zakínčenyj |
закі́нчене zakínčene |
закі́нчена zakínčena |
закі́нчені zakínčeni | |
| genitive | закі́нченого zakínčenoho |
закі́нченої zakínčenoji |
закі́нчених zakínčenyx | ||
| dative | закі́нченому zakínčenomu |
закі́нченій zakínčenij |
закі́нченим zakínčenym | ||
| accusative | animate | закі́нченого zakínčenoho |
закі́нчене zakínčene |
закі́нчену zakínčenu |
закі́нчених zakínčenyx |
| inanimate | закі́нчений zakínčenyj |
закі́нчені zakínčeni | |||
| instrumental | закі́нченим zakínčenym |
закі́нченою zakínčenoju |
закі́нченими zakínčenymy | ||
| locative | закі́нченому, закі́нченім zakínčenomu, zakínčenim |
закі́нченій zakínčenij |
закі́нчених zakínčenyx | ||