From зану́рити (zanúryty) + -ювати (-juvaty).
зану́рювати • (zanúrjuvaty) impf (perfective зану́рити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зану́рювати, зану́рювать zanúrjuvaty, zanúrjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зану́рюваний zanúrjuvanyj impersonal: зану́рювано zanúrjuvano |
| adverbial | зану́рюючи zanúrjujučy |
зану́рювавши zanúrjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зану́рюю zanúrjuju |
бу́ду зану́рювати, бу́ду зану́рювать, зану́рюватиму búdu zanúrjuvaty, búdu zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatymu |
| 2nd singular ти |
зану́рюєш zanúrjuješ |
бу́деш зану́рювати, бу́деш зану́рювать, зану́рюватимеш búdeš zanúrjuvaty, búdeš zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зану́рює zanúrjuje |
бу́де зану́рювати, бу́де зану́рювать, зану́рюватиме búde zanúrjuvaty, búde zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatyme |
| 1st plural ми |
зану́рюєм, зану́рюємо zanúrjujem, zanúrjujemo |
бу́демо зану́рювати, бу́демо зану́рювать, зану́рюватимемо, зану́рюватимем búdemo zanúrjuvaty, búdemo zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatymemo, zanúrjuvatymem |
| 2nd plural ви |
зану́рюєте zanúrjujete |
бу́дете зану́рювати, бу́дете зану́рювать, зану́рюватимете búdete zanúrjuvaty, búdete zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatymete |
| 3rd plural вони |
зану́рюють zanúrjujutʹ |
бу́дуть зану́рювати, бу́дуть зану́рювать, зану́рюватимуть búdutʹ zanúrjuvaty, búdutʹ zanúrjuvatʹ, zanúrjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зану́рюймо zanúrjujmo |
| second-person | зану́рюй zanúrjuj |
зану́рюйте zanúrjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зану́рював zanúrjuvav |
зану́рювали zanúrjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
зану́рювала zanúrjuvala | |
| neuter воно |
зану́рювало zanúrjuvalo | |