From за- (za-) + охо́тити (oxótyty), from охо́та (oxóta) + -ити (-yty). Compare Belarusian заахво́ціць (zaaxvócicʹ), Polish zachęcić.
заохо́тити • (zaoxótyty) pf (imperfective заохо́чувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заохо́тити, заохо́тить zaoxótyty, zaoxótytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заохо́чений zaoxóčenyj impersonal: заохо́чено zaoxóčeno |
| adverbial | — | заохо́тивши zaoxótyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заохо́чу zaoxóču |
| 2nd singular ти |
— | заохо́тиш zaoxótyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заохо́тить zaoxótytʹ |
| 1st plural ми |
— | заохо́тим, заохо́тимо zaoxótym, zaoxótymo |
| 2nd plural ви |
— | заохо́тите zaoxótyte |
| 3rd plural вони |
— | заохо́тять zaoxótjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заохо́тьмо zaoxótʹmo |
| second-person | заохо́ть zaoxótʹ |
заохо́тьте zaoxótʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заохо́тив zaoxótyv |
заохо́тили zaoxótyly |
| feminine я / ти / вона |
заохо́тила zaoxótyla | |
| neuter воно |
заохо́тило zaoxótylo | |