From за- (za-) + планува́ти (planuváty). Compare Russian заплани́ровать (zaplanírovatʹ), Belarusian запланава́ць (zaplanavácʹ), Polish zaplanować.
запланува́ти • (zaplanuváty) pf (imperfective заплано́вувати (rare)) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запланува́ти, запланува́ть zaplanuváty, zaplanuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заплано́ваний zaplanóvanyj impersonal: заплано́вано zaplanóvano |
| adverbial | — | запланува́вши zaplanuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заплану́ю zaplanúju |
| 2nd singular ти |
— | заплану́єш zaplanúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заплану́є zaplanúje |
| 1st plural ми |
— | заплану́єм, заплану́ємо zaplanújem, zaplanújemo |
| 2nd plural ви |
— | заплану́єте zaplanújete |
| 3rd plural вони |
— | заплану́ють zaplanújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заплану́ймо zaplanújmo |
| second-person | заплану́й zaplanúj |
заплану́йте zaplanújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запланува́в zaplanuváv |
запланува́ли zaplanuvály |
| feminine я / ти / вона |
запланува́ла zaplanuvála | |
| neuter воно |
запланува́ло zaplanuválo | |