From план m (plan, “plan”) + -ува́ти (-uváty). Compare Polish planować.
планува́ти • (planuváty) impf (perfective спланува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | планува́ти, планува́ть planuváty, planuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | плано́ваний planóvanyj impersonal: плано́вано planóvano |
| adverbial | плану́ючи planújučy |
планува́вши planuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
плану́ю planúju |
бу́ду планува́ти, бу́ду планува́ть, планува́тиму búdu planuváty, búdu planuvátʹ, planuvátymu |
| 2nd singular ти |
плану́єш planúješ |
бу́деш планува́ти, бу́деш планува́ть, планува́тимеш búdeš planuváty, búdeš planuvátʹ, planuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
плану́є planúje |
бу́де планува́ти, бу́де планува́ть, планува́тиме búde planuváty, búde planuvátʹ, planuvátyme |
| 1st plural ми |
плану́єм, плану́ємо planújem, planújemo |
бу́демо планува́ти, бу́демо планува́ть, планува́тимемо, планува́тимем búdemo planuváty, búdemo planuvátʹ, planuvátymemo, planuvátymem |
| 2nd plural ви |
плану́єте planújete |
бу́дете планува́ти, бу́дете планува́ть, планува́тимете búdete planuváty, búdete planuvátʹ, planuvátymete |
| 3rd plural вони |
плану́ють planújutʹ |
бу́дуть планува́ти, бу́дуть планува́ть, планува́тимуть búdutʹ planuváty, búdutʹ planuvátʹ, planuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | плану́ймо planújmo |
| second-person | плану́й planúj |
плану́йте planújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
планува́в planuváv |
планува́ли planuvály |
| feminine я / ти / вона |
планува́ла planuvála | |
| neuter воно |
планува́ло planuválo | |