From за- (za-) + плю́щити (pljúščyty).
заплю́щити • (zapljúščyty) pf (imperfective заплю́щувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заплю́щити, заплю́щить zapljúščyty, zapljúščytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заплю́щений zapljúščenyj impersonal: заплю́щено zapljúščeno |
| adverbial | — | заплю́щивши zapljúščyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заплю́щу zapljúšču |
| 2nd singular ти |
— | заплю́щиш zapljúščyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заплю́щить zapljúščytʹ |
| 1st plural ми |
— | заплю́щим, заплю́щимо zapljúščym, zapljúščymo |
| 2nd plural ви |
— | заплю́щите zapljúščyte |
| 3rd plural вони |
— | заплю́щать zapljúščatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заплю́щмо zapljúščmo |
| second-person | заплю́щ zapljúšč |
заплю́щте zapljúščte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заплю́щив zapljúščyv |
заплю́щили zapljúščyly |
| feminine я / ти / вона |
заплю́щила zapljúščyla | |
| neuter воно |
заплю́щило zapljúščylo | |