роз- (roz-) + плю́щити (pljúščyty)
розплю́щити • (rozpljúščyty) pf (imperfective розплю́щувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розплю́щити, розплю́щить rozpljúščyty, rozpljúščytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розплю́щений rozpljúščenyj impersonal: розплю́щено rozpljúščeno |
| adverbial | — | розплю́щивши rozpljúščyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розплю́щу rozpljúšču |
| 2nd singular ти |
— | розплю́щиш rozpljúščyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розплю́щить rozpljúščytʹ |
| 1st plural ми |
— | розплю́щим, розплю́щимо rozpljúščym, rozpljúščymo |
| 2nd plural ви |
— | розплю́щите rozpljúščyte |
| 3rd plural вони |
— | розплю́щать rozpljúščatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розплю́щмо rozpljúščmo |
| second-person | розплю́щ rozpljúšč |
розплю́щте rozpljúščte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розплю́щив rozpljúščyv |
розплю́щили rozpljúščyly |
| feminine я / ти / вона |
розплю́щила rozpljúščyla | |
| neuter воно |
розплю́щило rozpljúščylo | |