за- (za-) + поді́яти (podíjaty)
заподі́яти • (zapodíjaty) pf (imperfective заподі́ювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заподі́яти, заподі́ять zapodíjaty, zapodíjatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заподі́яний zapodíjanyj impersonal: заподі́яно zapodíjano |
| adverbial | — | заподі́явши zapodíjavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заподі́ю zapodíju |
| 2nd singular ти |
— | заподі́єш zapodíješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заподі́є zapodíje |
| 1st plural ми |
— | заподі́єм, заподі́ємо zapodíjem, zapodíjemo |
| 2nd plural ви |
— | заподі́єте zapodíjete |
| 3rd plural вони |
— | заподі́ють zapodíjutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заподі́ймо zapodíjmo |
| second-person | заподі́й zapodíj |
заподі́йте zapodíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заподі́яв zapodíjav |
заподі́яли zapodíjaly |
| feminine я / ти / вона |
заподі́яла zapodíjala | |
| neuter воно |
заподі́яло zapodíjalo | |