From запози́чити (zapozýčyty) + -а́ти (-áty). Compare Belarusian запазыча́ць (zapazyčácʹ), Polish zapożyczać.
запозича́ти • (zapozyčáty) impf (perfective запози́чити) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | запозича́ти, запозича́ть zapozyčáty, zapozyčátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | запозича́ючи zapozyčájučy |
запозича́вши zapozyčávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
запозича́ю zapozyčáju |
бу́ду запозича́ти, бу́ду запозича́ть, запозича́тиму búdu zapozyčáty, búdu zapozyčátʹ, zapozyčátymu |
2nd singular ти |
запозича́єш zapozyčáješ |
бу́деш запозича́ти, бу́деш запозича́ть, запозича́тимеш búdeš zapozyčáty, búdeš zapozyčátʹ, zapozyčátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
запозича́є zapozyčáje |
бу́де запозича́ти, бу́де запозича́ть, запозича́тиме búde zapozyčáty, búde zapozyčátʹ, zapozyčátyme |
1st plural ми |
запозича́єм, запозича́ємо zapozyčájem, zapozyčájemo |
бу́демо запозича́ти, бу́демо запозича́ть, запозича́тимемо, запозича́тимем búdemo zapozyčáty, búdemo zapozyčátʹ, zapozyčátymemo, zapozyčátymem |
2nd plural ви |
запозича́єте zapozyčájete |
бу́дете запозича́ти, бу́дете запозича́ть, запозича́тимете búdete zapozyčáty, búdete zapozyčátʹ, zapozyčátymete |
3rd plural вони |
запозича́ють zapozyčájutʹ |
бу́дуть запозича́ти, бу́дуть запозича́ть, запозича́тимуть búdutʹ zapozyčáty, búdutʹ zapozyčátʹ, zapozyčátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | запозича́ймо zapozyčájmo |
second-person | запозича́й zapozyčáj |
запозича́йте zapozyčájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
запозича́в zapozyčáv |
запозича́ли zapozyčály |
feminine я / ти / вона |
запозича́ла zapozyčála | |
neuter воно |
запозича́ло zapozyčálo |