запізни́тися (zapiznýtysja) + -ювати (-juvaty)
запі́знюватися • (zapíznjuvatysja) impf (perfective запізни́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запі́знюватися, запі́знюватись, запі́знюваться zapíznjuvatysja, zapíznjuvatysʹ, zapíznjuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | запі́знюючись zapíznjujučysʹ |
запі́знювавшись zapíznjuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
запі́знююся, запі́знююсь zapíznjujusja, zapíznjujusʹ |
бу́ду запі́знюватися, бу́ду запі́знюватись, бу́ду запі́знюваться, запі́знюватимусь, запі́знюватимуся búdu zapíznjuvatysja, búdu zapíznjuvatysʹ, búdu zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymusʹ, zapíznjuvatymusja |
| 2nd singular ти |
запі́знюєшся zapíznjuješsja |
бу́деш запі́знюватися, бу́деш запі́знюватись, бу́деш запі́знюваться, запі́знюватимешся búdeš zapíznjuvatysja, búdeš zapíznjuvatysʹ, búdeš zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
запі́знюється zapíznjujetʹsja |
бу́де запі́знюватися, бу́де запі́знюватись, бу́де запі́знюваться, запі́знюватиметься búde zapíznjuvatysja, búde zapíznjuvatysʹ, búde zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
запі́знюємся, запі́знюємося, запі́знюємось zapíznjujemsja, zapíznjujemosja, zapíznjujemosʹ |
бу́демо запі́знюватися, бу́демо запі́знюватись, бу́демо запі́знюваться, запі́знюватимемось, запі́знюватимемося, запі́знюватимемся búdemo zapíznjuvatysja, búdemo zapíznjuvatysʹ, búdemo zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymemosʹ, zapíznjuvatymemosja, zapíznjuvatymemsja |
| 2nd plural ви |
запі́знюєтеся, запі́знюєтесь zapíznjujetesja, zapíznjujetesʹ |
бу́дете запі́знюватися, бу́дете запі́знюватись, бу́дете запі́знюваться, запі́знюватиметесь, запі́знюватиметеся búdete zapíznjuvatysja, búdete zapíznjuvatysʹ, búdete zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymetesʹ, zapíznjuvatymetesja |
| 3rd plural вони |
запі́знюються zapíznjujutʹsja |
бу́дуть запі́знюватися, бу́дуть запі́знюватись, бу́дуть запі́знюваться, запі́знюватимуться búdutʹ zapíznjuvatysja, búdutʹ zapíznjuvatysʹ, búdutʹ zapíznjuvatʹsja, zapíznjuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запі́знюймося, запі́знюймось zapíznjujmosja, zapíznjujmosʹ |
| second-person | запі́знюйся, запі́знюйсь zapíznjujsja, zapíznjujsʹ |
запі́знюйтеся, запі́знюйтесь zapíznjujtesja, zapíznjujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запі́знювався, запі́знювавсь zapíznjuvavsja, zapíznjuvavsʹ |
запі́знювалися, запі́знювались zapíznjuvalysja, zapíznjuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
запі́знювалася, запі́знювалась zapíznjuvalasja, zapíznjuvalasʹ | |
| neuter воно |
запі́знювалося, запі́знювалось zapíznjuvalosja, zapíznjuvalosʹ | |