From зауч(и́ти) (zauč(ýty)) + -увати (-uvaty). Compare Russian зау́чивать (zaúčivatʹ).
зау́чувати • (zaúčuvaty) impf (perfective заучи́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зау́чувати, зау́чувать zaúčuvaty, zaúčuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | зау́чуючи zaúčujučy |
зау́чувавши zaúčuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
зау́чую zaúčuju |
бу́ду зау́чувати, бу́ду зау́чувать, зау́чуватиму búdu zaúčuvaty, búdu zaúčuvatʹ, zaúčuvatymu |
2nd singular ти |
зау́чуєш zaúčuješ |
бу́деш зау́чувати, бу́деш зау́чувать, зау́чуватимеш búdeš zaúčuvaty, búdeš zaúčuvatʹ, zaúčuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
зау́чує zaúčuje |
бу́де зау́чувати, бу́де зау́чувать, зау́чуватиме búde zaúčuvaty, búde zaúčuvatʹ, zaúčuvatyme |
1st plural ми |
зау́чуєм, зау́чуємо zaúčujem, zaúčujemo |
бу́демо зау́чувати, бу́демо зау́чувать, зау́чуватимемо, зау́чуватимем búdemo zaúčuvaty, búdemo zaúčuvatʹ, zaúčuvatymemo, zaúčuvatymem |
2nd plural ви |
зау́чуєте zaúčujete |
бу́дете зау́чувати, бу́дете зау́чувать, зау́чуватимете búdete zaúčuvaty, búdete zaúčuvatʹ, zaúčuvatymete |
3rd plural вони |
зау́чують zaúčujutʹ |
бу́дуть зау́чувати, бу́дуть зау́чувать, зау́чуватимуть búdutʹ zaúčuvaty, búdutʹ zaúčuvatʹ, zaúčuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зау́чуймо zaúčujmo |
second-person | зау́чуй zaúčuj |
зау́чуйте zaúčujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зау́чував zaúčuvav |
зау́чували zaúčuvaly |
feminine я / ти / вона |
зау́чувала zaúčuvala | |
neuter воно |
зау́чувало zaúčuvalo |