From за- (za-) + a root of unclear origin. Melnychuk speculates about a borrowing from a Turkic language, compare Turkish haraç (“tax”).
захара́стити or захарасти́ти • (zaxarástyty or zaxarastýty) pf (imperfective захара́щувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | захара́стити, захара́стить, захарасти́ти, захарасти́ть zaxarástyty, zaxarástytʹ, zaxarastýty, zaxarastýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | захара́щений, захараще́ний zaxaráščenyj, zaxaraščényj impersonal: захара́щено, захараще́но zaxaráščeno, zaxaraščéno |
| adverbial | — | захара́стивши, захарасти́вши zaxarástyvšy, zaxarastývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | захара́щу, захаращу́ zaxarášču, zaxaraščú |
| 2nd singular ти |
— | захара́стиш, захарасти́ш zaxarástyš, zaxarastýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | захара́стить, захарасти́ть zaxarástytʹ, zaxarastýtʹ |
| 1st plural ми |
— | захара́стим, захара́стимо, захарасти́м, захарастимо́ zaxarástym, zaxarástymo, zaxarastým, zaxarastymó |
| 2nd plural ви |
— | захара́стите, захарастите́ zaxarástyte, zaxarastyté |
| 3rd plural вони |
— | захара́стять, захарастя́ть zaxarástjatʹ, zaxarastjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | захара́стьмо, захарасті́м, захарасті́мо zaxarástʹmo, zaxarastím, zaxarastímo |
| second-person | захара́сть, захарасти́ zaxarástʹ, zaxarastý |
захара́стьте, захарасті́ть zaxarástʹte, zaxarastítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
захара́стив, захарасти́в zaxarástyv, zaxarastýv |
захара́стили, захарасти́ли zaxarástyly, zaxarastýly |
| feminine я / ти / вона |
захара́стила, захарасти́ла zaxarástyla, zaxarastýla | |
| neuter воно |
захара́стило, захарасти́ло zaxarástylo, zaxarastýlo | |