From за- (za-) + хили́ти (xylýty).
захили́ти • (zaxylýty) pf (imperfective захиля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | захили́ти, захили́ть zaxylýty, zaxylýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | захи́лений zaxýlenyj impersonal: захи́лено zaxýleno |
| adverbial | — | захили́вши zaxylývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | захилю́ zaxyljú |
| 2nd singular ти |
— | захи́лиш zaxýlyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | захи́лить zaxýlytʹ |
| 1st plural ми |
— | захи́лим, захи́лимо zaxýlym, zaxýlymo |
| 2nd plural ви |
— | захи́лите zaxýlyte |
| 3rd plural вони |
— | захи́лять zaxýljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | захилі́м, захилі́мо zaxylím, zaxylímo |
| second-person | захили́ zaxylý |
захилі́ть zaxylítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
захили́в zaxylýv |
захили́ли zaxylýly |
| feminine я / ти / вона |
захили́ла zaxylýla | |
| neuter воно |
захили́ло zaxylýlo | |