From звинува́т(ити) (zvynuvát(yty), “accuse”) + -ений (-enyj).
звинува́чений • (zvynuváčenyj)
звинува́чений • (zvynuváčenyj) (no comparative)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | звинува́чений zvynuváčenyj |
звинува́чене zvynuváčene |
звинува́чена zvynuváčena |
звинува́чені zvynuváčeni | |
genitive | звинува́ченого zvynuváčenoho |
звинува́ченої zvynuváčenoji |
звинува́чених zvynuváčenyx | ||
dative | звинува́ченому zvynuváčenomu |
звинува́ченій zvynuváčenij |
звинува́ченим zvynuváčenym | ||
accusative | animate | звинува́ченого zvynuváčenoho |
звинува́чене zvynuváčene |
звинува́чену zvynuváčenu |
звинува́чених zvynuváčenyx |
inanimate | звинува́чений zvynuváčenyj |
звинува́чені zvynuváčeni | |||
instrumental | звинува́ченим zvynuváčenym |
звинува́ченою zvynuváčenoju |
звинува́ченими zvynuváčenymy | ||
locative | звинува́ченому, звинува́ченім zvynuváčenomu, zvynuváčenim |
звинува́ченій zvynuváčenij |
звинува́чених zvynuváčenyx |
звинува́чений • (zvynuváčenyj) m pers (genitive звинува́ченого, nominative plural звинува́чені, genitive plural звинува́чених, feminine звинува́чена) (nominalized)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | звинува́чений zvynuváčenyj |
звинува́чені zvynuváčeni |
genitive | звинува́ченого zvynuváčenoho |
звинува́чених zvynuváčenyx |
dative | звинува́ченому zvynuváčenomu |
звинува́ченим zvynuváčenym |
accusative | звинува́ченого zvynuváčenoho |
звинува́чених zvynuváčenyx |
instrumental | звинува́ченим zvynuváčenym |
звинува́ченими zvynuváčenymy |
locative | звинува́ченому, звинува́ченім zvynuváčenomu, zvynuváčenim |
звинува́чених zvynuváčenyx |
vocative | звинува́чений zvynuváčenyj |
звинува́чені zvynuváčeni |