From з- (z-) + леті́ти (letíty). Russian взлете́ть (vzletétʹ), Belarusian узляце́ць (uzljacjécʹ).
злеті́ти • (zletíty) pf (imperfective зліта́ти) (intransitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | злеті́ти, злеті́ть zletíty, zletítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | злеті́вши zletívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | злечу́ zlečú |
2nd singular ти |
— | злети́ш zletýš |
3rd singular він / вона / воно |
— | злети́ть zletýtʹ |
1st plural ми |
— | злети́м, злетимо́ zletým, zletymó |
2nd plural ви |
— | злетите́ zletyté |
3rd plural вони |
— | злетя́ть zletjátʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | злеті́м, злеті́мо zletím, zletímo |
second-person | злети́ zletý |
злеті́ть zletítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
злеті́в zletív |
злеті́ли zletíly |
feminine я / ти / вона |
злеті́ла zletíla | |
neuter воно |
злеті́ло zletílo |