From з- (z-) + упиня́ти (upynjáty).
зупиня́ти • (zupynjáty) impf (perfective зупини́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зупиня́ти, зупиня́ть zupynjáty, zupynjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | зупиня́ючи zupynjájučy |
зупиня́вши zupynjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зупиня́ю zupynjáju |
бу́ду зупиня́ти, бу́ду зупиня́ть, зупиня́тиму búdu zupynjáty, búdu zupynjátʹ, zupynjátymu |
| 2nd singular ти |
зупиня́єш zupynjáješ |
бу́деш зупиня́ти, бу́деш зупиня́ть, зупиня́тимеш búdeš zupynjáty, búdeš zupynjátʹ, zupynjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зупиня́є zupynjáje |
бу́де зупиня́ти, бу́де зупиня́ть, зупиня́тиме búde zupynjáty, búde zupynjátʹ, zupynjátyme |
| 1st plural ми |
зупиня́єм, зупиня́ємо zupynjájem, zupynjájemo |
бу́демо зупиня́ти, бу́демо зупиня́ть, зупиня́тимемо, зупиня́тимем búdemo zupynjáty, búdemo zupynjátʹ, zupynjátymemo, zupynjátymem |
| 2nd plural ви |
зупиня́єте zupynjájete |
бу́дете зупиня́ти, бу́дете зупиня́ть, зупиня́тимете búdete zupynjáty, búdete zupynjátʹ, zupynjátymete |
| 3rd plural вони |
зупиня́ють zupynjájutʹ |
бу́дуть зупиня́ти, бу́дуть зупиня́ть, зупиня́тимуть búdutʹ zupynjáty, búdutʹ zupynjátʹ, zupynjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зупиня́ймо zupynjájmo |
| second-person | зупиня́й zupynjáj |
зупиня́йте zupynjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зупиня́в zupynjáv |
зупиня́ли zupynjály |
| feminine я / ти / вона |
зупиня́ла zupynjála | |
| neuter воно |
зупиня́ло zupynjálo | |