From конфлі́кт (konflíkt) + -ува́ти (-uváty). Compare Russian конфликтова́ть (konfliktovátʹ), Belarusian канфліктава́ць (kanfliktavácʹ), Polish konfliktować.
конфліктува́ти • (konfliktuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | конфліктува́ти, конфліктува́ть konfliktuváty, konfliktuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | конфлікту́ючи konfliktújučy |
конфліктува́вши konfliktuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
конфлікту́ю konfliktúju |
бу́ду конфліктува́ти, бу́ду конфліктува́ть, конфліктува́тиму búdu konfliktuváty, búdu konfliktuvátʹ, konfliktuvátymu |
2nd singular ти |
конфлікту́єш konfliktúješ |
бу́деш конфліктува́ти, бу́деш конфліктува́ть, конфліктува́тимеш búdeš konfliktuváty, búdeš konfliktuvátʹ, konfliktuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
конфлікту́є konfliktúje |
бу́де конфліктува́ти, бу́де конфліктува́ть, конфліктува́тиме búde konfliktuváty, búde konfliktuvátʹ, konfliktuvátyme |
1st plural ми |
конфлікту́єм, конфлікту́ємо konfliktújem, konfliktújemo |
бу́демо конфліктува́ти, бу́демо конфліктува́ть, конфліктува́тимемо, конфліктува́тимем búdemo konfliktuváty, búdemo konfliktuvátʹ, konfliktuvátymemo, konfliktuvátymem |
2nd plural ви |
конфлікту́єте konfliktújete |
бу́дете конфліктува́ти, бу́дете конфліктува́ть, конфліктува́тимете búdete konfliktuváty, búdete konfliktuvátʹ, konfliktuvátymete |
3rd plural вони |
конфлікту́ють konfliktújutʹ |
бу́дуть конфліктува́ти, бу́дуть конфліктува́ть, конфліктува́тимуть búdutʹ konfliktuváty, búdutʹ konfliktuvátʹ, konfliktuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | конфлікту́ймо konfliktújmo |
second-person | конфлікту́й konfliktúj |
конфлікту́йте konfliktújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
конфліктува́в konfliktuváv |
конфліктува́ли konfliktuvály |
feminine я / ти / вона |
конфліктува́ла konfliktuvála | |
neuter воно |
конфліктува́ло konfliktuválo |