коректор • (korektor) m
| singular | plural | |
|---|---|---|
| indefinite | коректор (korektor) | коректори (korektori) |
| definite unspecified | коректорот (korektorot) | коректорите (korektorite) |
| definite proximal | коректоров (korektorov) | коректориве (korektorive) |
| definite distal | коректорон (korektoron) | коректорине (korektorine) |
| vocative | коректоре (korektore) | коректори (korektori) |
| count form | — | коректора (korektora) |
(This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
коре́ктор • (koréktor) m pers or m inan (genitive коре́ктора, nominative plural коре́ктори, genitive plural коре́кторів, relational adjective коре́кторський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | коре́ктор koréktor |
коре́ктори koréktory |
| genitive | коре́ктора koréktora |
коре́кторів koréktoriv |
| dative | коре́кторові, коре́ктору koréktorovi, koréktoru |
коре́кторам koréktoram |
| accusative | коре́ктора1, коре́ктор2 koréktora1, koréktor2 |
коре́кторів1, коре́ктори2 koréktoriv1, koréktory2 |
| instrumental | коре́ктором koréktorom |
коре́кторами koréktoramy |
| locative | коре́кторові3, коре́ктору, коре́кторі koréktorovi3, koréktoru, koréktori |
коре́кторах koréktorax |
| vocative | коре́кторе koréktore |
коре́ктори koréktory |
1Animate.
2Inanimate.
3Not used for inanimate.