коїтися

Ukrainian

ко́їти (kójity) +‎ -ся (-sja)

ко́їтися • (kójitysja) impf (perfective ско́їтися)

to happen, to occur (especially said of something bad)
Synonyms: трапля́тися (trapljátysja), відбува́тися (vidbuvátysja), чини́тися (čynýtysja), роби́тися (robýtysja), твори́тися (tvorýtysja), става́тися (stavátysja)

Conjugation of ко́їтися, ко́їтись, ко́їться (class 4a, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	ко́їтися, ко́їтись, ко́їться kójitysja, kójitysʹ, kójitʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	ко́ячись kójačysʹ	ко́ївшись kójivšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	—
2nd singular ти	—	—
3rd singular він / вона / воно	ко́їться kójitʹsja	бу́де ко́їтися, бу́де ко́їтись, бу́де ко́їться, ко́їтиметься búde kójitysja, búde kójitysʹ, búde kójitʹsja, kójitymetʹsja
1st plural ми	—	—
2nd plural ви	—	—
3rd plural вони	ко́яться kójatʹsja	бу́дуть ко́їтися, бу́дуть ко́їтись, бу́дуть ко́їться, ко́їтимуться búdutʹ kójitysja, búdutʹ kójitysʹ, búdutʹ kójitʹsja, kójitymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	—
second-person	—	—
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ко́ївся, ко́ївсь kójivsja, kójivsʹ	ко́їлися, ко́їлись kójilysja, kójilysʹ
feminine я / ти / вона	ко́їлася, ко́їлась kójilasja, kójilasʹ
neuter воно	ко́їлося, ко́їлось kójilosja, kójilosʹ

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “коїтися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “коїтися”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“коїтися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Ukrainian Lingua-Information Fund (2001–2024) “Словники України” online [Dictionaries of Ukraine online]‎ (in Ukrainian)