From Latin lēgitimus + -ний (-nyj). Compare Russian легити́мный (legitímnyj), Belarusian легіты́мны (ljehitýmny), Czech legitimní.
легіти́мний • (lehitýmnyj) (adverb легіти́мно, abstract noun легіти́мність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | легіти́мний lehitýmnyj |
легіти́мне lehitýmne |
легіти́мна lehitýmna |
легіти́мні lehitýmni | |
genitive | легіти́много lehitýmnoho |
легіти́мної lehitýmnoji |
легіти́мних lehitýmnyx | ||
dative | легіти́мному lehitýmnomu |
легіти́мній lehitýmnij |
легіти́мним lehitýmnym | ||
accusative | animate | легіти́много lehitýmnoho |
легіти́мне lehitýmne |
легіти́мну lehitýmnu |
легіти́мних lehitýmnyx |
inanimate | легіти́мний lehitýmnyj |
легіти́мні lehitýmni | |||
instrumental | легіти́мним lehitýmnym |
легіти́мною lehitýmnoju |
легіти́мними lehitýmnymy | ||
locative | легіти́мному, легіти́мнім lehitýmnomu, lehitýmnim |
легіти́мній lehitýmnij |
легіти́мних lehitýmnyx |