лови́ть (lovítʹ) + -чий (-čij)
ло́вчий • (lóvčij)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | ло́вчий lóvčij |
ло́вчее lóvčeje |
ло́вчая lóvčaja |
ло́вчие lóvčije | |
| genitive | ло́вчего lóvčevo |
ло́вчей lóvčej |
ло́вчих lóvčix | ||
| dative | ло́вчему lóvčemu |
ло́вчей lóvčej |
ло́вчим lóvčim | ||
| accusative | animate | ло́вчего lóvčevo |
ло́вчее lóvčeje |
ло́вчую lóvčuju |
ло́вчих lóvčix |
| inanimate | ло́вчий lóvčij |
ло́вчие lóvčije | |||
| instrumental | ло́вчим lóvčim |
ло́вчей, ло́вчею lóvčej, lóvčeju |
ло́вчими lóvčimi | ||
| prepositional | ло́вчем lóvčem |
ло́вчей lóvčej |
ло́вчих lóvčix | ||
ло́вчий • (lóvčij) m anim (genitive ло́вчего, nominative plural ло́вчие, genitive plural ло́вчих)