From мандрі́в(ний) (mandrív(nyj), “traveling”) + -ник (-nyk) or мандрів(ни́й) (mandriv(nýj)) + -ни́к (-nýk). Compare ма́ндри (mándry, “journey”).
мандрі́вник or мандрівни́к • (mandrívnyk or mandrivnýk) m pers (genitive мандрі́вника or мандрівника́, nominative plural мандрівники́, genitive plural мандрівникі́в)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | мандрі́вник, мандрівни́к mandrívnyk, mandrivnýk |
мандрівники́ mandrivnyký |
| genitive | мандрі́вника, мандрівника́ mandrívnyka, mandrivnyká |
мандрівникі́в mandrivnykív |
| dative | мандрі́вникові, мандрі́внику, мандрівнико́ві, мандрівнику́ mandrívnykovi, mandrívnyku, mandrivnykóvi, mandrivnykú |
мандрівника́м mandrivnykám |
| accusative | мандрі́вника, мандрівника́ mandrívnyka, mandrivnyká |
мандрівникі́в mandrivnykív |
| instrumental | мандрі́вником, мандрівнико́м mandrívnykom, mandrivnykóm |
мандрівника́ми mandrivnykámy |
| locative | мандрі́вникові, мандрі́внику, мандрівнико́ві, мандрівнику́ mandrívnykovi, mandrívnyku, mandrivnykóvi, mandrivnykú |
мандрівника́х mandrivnykáx |
| vocative | мандрі́внику, мандрівнику́, мандрівни́че mandrívnyku, mandrivnykú, mandrivnýče |
мандрівники́ mandrivnyký |