межува́ти • (mežuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | межува́ти, межува́ть mežuváty, mežuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | межу́ючий mežújučyj |
— |
passive | — | — |
adverbial | межу́ючи mežújučy |
межува́вши mežuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
межу́ю mežúju |
бу́ду межува́ти, бу́ду межува́ть, межува́тиму búdu mežuváty, búdu mežuvátʹ, mežuvátymu |
2nd singular ти |
межу́єш mežúješ |
бу́деш межува́ти, бу́деш межува́ть, межува́тимеш búdeš mežuváty, búdeš mežuvátʹ, mežuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
межу́є mežúje |
бу́де межува́ти, бу́де межува́ть, межува́тиме búde mežuváty, búde mežuvátʹ, mežuvátyme |
1st plural ми |
межу́єм, межу́ємо mežújem, mežújemo |
бу́демо межува́ти, бу́демо межува́ть, межува́тимемо, межува́тимем búdemo mežuváty, búdemo mežuvátʹ, mežuvátymemo, mežuvátymem |
2nd plural ви |
межу́єте mežújete |
бу́дете межува́ти, бу́дете межува́ть, межува́тимете búdete mežuváty, búdete mežuvátʹ, mežuvátymete |
3rd plural вони |
межу́ють mežújutʹ |
бу́дуть межува́ти, бу́дуть межува́ть, межува́тимуть búdutʹ mežuváty, búdutʹ mežuvátʹ, mežuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | межу́ймо mežújmo |
second-person | межу́й mežúj |
межу́йте mežújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
межува́в mežuváv |
межува́ли mežuvály |
feminine я / ти / вона |
межува́ла mežuvála | |
neuter воно |
межува́ло mežuválo |